Ви дістаєтеся входу до Цифрового Лісу, де тіні спостерігають, а злодії чекають можливості. Ви хочете пройти тихо, майже примарно, не залишивши жодного сліду. Який ваш крок?

Зайти голосно й без захисту. Під’єднатися до VPN. Відмовитися входити та підвести Святого Миколая.

Туманна ріка перекриває стежку. Туман огортає все, не залишаючи жодного силуету. Переправа ризикована, але іншого шляху немає. Що ви оберете?

Я стрибаю у воду й сподіваюся, що в тумані ніхто не полює. Кричу, щоб покликати когось на допомогу. Я вмикаю kill switch, щоб залишатися в безпеці, навіть якщо щось схопить мене під водою.

Попереду Крижані Ворота. Вони реагують лише на мандрівників із певних регіонів — дивне правило того, хто контролює цю частину мережі. Ви не хочете гаяти час. Що допоможе пройти?

Я змінюю маршрут через інший сервер, щоб отримати доступ. Я намагаюся постукати, але ніхто не відчиняє. Я б’ю по воротах у надії, що вони відчиняться.

Перед вами роздоріжжя. Один шлях відкритий лише для місцевих, інший — лише для іноземців. Що ви зробите?

Я йду прямо, не зважаючи на те, що може статись. Я обираю найтемніший шлях заради гострих відчуттів. Я обираю найкоротший шлях. Яка різниця, якщо я можу використати смарт-фільтри і захистити трафік на будь-якому маршруті?

Маршрут Миколая відкритий — кожен крок видно, і лише Planet VPN може захистити його наскрізним шифруванням. Як ви сховаєте маршрут від сторонніх очей?

Я активую Planet VPN, захищаючи маршрут шифруванням, оптимізованими серверами та повним захистом. Я залишаю підключення без захисту і сподіваюся, що подарунки не вкрадуть. Я пробую інший інструмент, який може… не спрацювати.

О ні! Ваші подарунки можуть запізнитись